Остеопатія при дисплазії кульшових суглобів у дітей

1. Причини дисплазії
2. Діагностика
3. Якщо не лікувати
4. Лікування остеопатією
5. Профілактика

Дисплазія кульшових суглобів у дітей – це патологія розвитку одного або обох суглобів. Вона проявляється в тому, що головка стегнової кістки знаходиться поза своїм фізіологічним місцем (вертлужною западиною) або випадає звідти. При відсутності корекції це може призвести до порушення опорної функції ноги. Своєчасна комплексна терапія дозволяє повністю уникнути негативних наслідків дисплазії в майбутньому.

Причини дисплазії кульшового суглоба у новонароджених та дітей до року

Порушення розвитку всіх елементів суглоба найчастіше виникає у пренатальному періоді. Причини дисплазії можна розділити на кілька категорій:

1. Спадковість. У 25% випадків діагнозу дисплазії у дітей така ж патологія спостерігалася і у їхніх батьків. Це дозволяє говорити про певний вплив генетичного фактора.
2. Гормональний вплив. У вагітних жінок у великих обсягах виробляється гормон прогестерон. Він відповідає за стан зв’язок, суглобів та хрящів, сприяючи їх розслабленню. Також він впливає на зв’язковий апарат плода. Негативні наслідки найчастіше спостерігаються при сідничному передлежанні.
3. Порушення формування тканин у дитини. Його викликають різні шкідливі речовини, які потрапляють до організму матері: радіонукліди, хімікати, у тому числі й ті, що входять до складу ліків.
4. Інфекції, перенесені у першому триместрі – це серйозний фактор ризику виникнення ДКС.

Наявність гінекологічних захворювань у матері, неправильне харчування з дефіцитом вітамінів і мінералів, маловоддя, пізня вагітність і великий або надто маленький плід можуть бути причинами хвороби. Дівчатка страждають від захворювання у 4-7 разів частіше за хлопчиків.

Діагностика дисплазії кульшового суглоба у дитини

Ознаки незрілості кульшових суглобів можуть бути помічені батьками, неонатологом або педіатром у перші тижні життя малюка. Тривожні симптоми проявляються таким чином:

• одна ніжка дитини коротша за іншу;
• складки на сідницях та стегнах мають асиметричне розміщення або різну кількість;
• ніжки не повністю розводяться в положенні лежачи;
• під час згинання ніг чути клацання.

Наявність цих показників – привід показати дитину остеопату. Спеціаліст проведе детальний клінічний огляд.

Діагностика дисплазії у дітей першого року життя складається з таких тестів:

• асиметрія шкірних складок;
• укорочення стегна;
• симптом зісковзування Маркса-Ортолані;
• обмеження відведення стегна.

Ці ознаки вкупі вказують на дисплазію, хоча окремо асиметричні складки або зісковзування головки суглоба може зустрічатися і у здорових дітей.

Для підтвердження діагнозу призначається УЗД. Точним методом для оцінки ступеня недорозвиненості та стану суглоба є рентгенографія (у дітей старше 3 місяців).

Для успішного лікування захворювання важливо виявити його якомога раніше. З цією метою мамі обов’язково потрібно провести нескладні маніпуляції з малюком. Слід порівняти положення складок та висоту колін при зігнутому стані ніжок. При розведенні стегон убік вони повинні без зусиль і дискомфорту для малюка розходитися під кутом 90°.

Якщо одну з ніжок відвести важче ніж іншу, кут виходить гострий, під час процедури чути клацання, ймовірність дисплазії досить висока. І тут потрібно негайно звернутися до лікаря.

Якщо не лікувати

Первинна дисплазія кульшового суглоба – це фізіологічна незрілість розвитку. Якщо вчасно не вжити необхідних заходів, вона переросте в серйозну хворобу. Розрізняють три стадії патології:

• передвивих стегна – головка суглоба не має стабільного положення, що може призвести до її пошкодження;
• підвивих – головка зміщена щодо вертлужної западини;
• вивих – повна розбіжність елементів суглоба.

При відсутності лікування ступінь дисплазії буде збільшуватися. З’явиться біль під час ходьби, порушення постави, запальний процес.

Згодом захворювання може перейти у диспластичний коксартроз. Це важка дегенеративна прогресуюча хвороба, яка веде до деформації суглоба. Вона супроводжується постійними больовими відчуттями, зменшенням рухливості суглоба, кульгавістю, атрофією м’язів стегна.

Єдиний спосіб уникнути інвалідизації – якомога раніше розпочати комплексне лікування дисплазії. Воно включає низку заходів:

• широке сповивання;
• лікувальну гімнастику;
• застосування ортопедичних пристроїв;
• масаж;
• фізіотерапію;
• лікувальну фізкультуру.

У тяжких випадках потрібна операція.

Традиційні методики лікування зазвичай передбачають використання стремен Павлика, подушки Фрейка чи шини-розпірки. Їх призначення – фіксація кульшових суглобів у найоптимальнішому положенні. Носіння розпірок не завжди виправдане. Вони можуть сповільнити розвиток рухових навичок дитини.

Ефективним методом усунення дисплазії на ранніх стадіях є остеопатія, для якої характерний системний підхід до проблеми.

Лікування дисплазії кульшових суглобів остеопатією

Остеопатія при дисплазії кульшових суглобів – це сучасний та дієвий спосіб лікування. Цей вид терапії, незважаючи на свою «молодість», добре зарекомендував себе як спосіб відновлення нормального функціонування опорно-рухового апарату та інших систем організму. Він ґрунтується на принципах біодинаміки. Методика не передбачає прийому медпрепаратів, не несе ризику травмування, безболісна. Тому її можна застосовувати для лікування дітей від народження.

Остеопатія при дисплазії допомагає усунути головний симптом захворювання – аномальне розташування головки суглоба.

Дисплазія та остеопатія на стадії діагностики

Цей етап складається з вивчення даних досліджень, опитування батьків та огляду. Досвідчений остеопат здатний пропальпувати за допомогою рук усі відхилення в області кісток, зв’язок та суглобів.

Процедура остеопатії кульшового суглоба

Дії терапевта спрямовані на повернення суглоба в нормальне фізіологічне положення. Це дозволяє повернути йому природну рухливість.

Дуже важливо, що при дисплазії КС у новонароджених остеопатія допомагає швидко усунути незрілість тканин. Адже, застосовуючи спеціальні методики, остеопат усуває перенапруження м’язів, нормалізуючи їх тонус. Також спостерігається поліпшення кровопостачання хрящів та кісток, відновлення іннервації суглоба, налагоджується лімфообіг. Завдяки нормалізації обміну речовин вдається стимулювати розвиток КС до фізіологічної норми.

У поєднанні з остеопатією ефективніше діє фізіотерапія. Найчастіше вдається скоротити термін носіння ортопедичних пристосувань. Застосування терапії суттєво зменшує ймовірність хірургічного втручання. Перевага остеопатії – відсутність дискомфорту для дитини під час процедури.

Чим раніше ви приступите до лікування у остеопата, тим вищі шанси уникнути рецидиву. Тривалість курсу зазвичай становить близько 3-6 місяців для немовлят. Фахівець може діагностувати хворобу на початковій стадії та успішно її вилікувати. Іноді для цього достатньо кількох сеансів. Для дітей старше 1 року процес лікування є дуже тривалим, складним і не завжди вдалим. Тому варто негайно звернутися до терапевта, якщо ваша дитина знаходиться в зоні ризику або у неї помітні навіть незначні ознаки дисплазії.

Профілактика

Для профілактики рецидиву чи розвитку дисплазії необхідно відмовитися від тугого сповивання. Бажано робити спеціальну гімнастику. Не можна ставити дитину на ноги без дозволу лікаря-ортопеда. Потрібно максимально заохочувати повзання, оскільки при цьому виді активності зміцнюються м’язи та зв’язки, які утримують на місці стегнову кістку.

Дітей, які перебувають у групі ризику дисплазії, не рекомендується ставити в ходунки. Також необхідно ретельно підходити до вибору переноски-кенгуру. Вона повинна мати ергономічну конструкцію, щоб ніжки малюка були трохи розведені, а коліна зігнуті під прямим кутом. Не бажано користуватися цим пристроєм більше, ніж півгодини на день.

Важливо регулярно відвідувати профілактичні огляди та при необхідності повторювати курс лікування.